РУФ
д.-євр.; ім'я Rut; можливо, від rd'uth — подруга, дружба; за іншим тлумаченням — від лат. rufus — золотаво-жовтий, рудий. Руфа, Руфка.
Трава нескошена на луках марно в'яла, І сизий ріс бур'ян по зораній ріллі, І Руф, що колоски на зжатому збирала, Сама, як колосок, хилилась до землі
(М. Рильський).