ПАНАС
Панас, Опанас, Танас, Танась, Танасій, Атанас, Атанасій, Афанасій
гр.; athanasia — безсмертя. Панаско, Панасонько, Панасочко, Панасьо, Панасик; Опанаско, Опанасонько, Опанасочко, Опанасьо, Опанасик; Танасієнько, Танасієчко, Танаско, Танасьо, Танасик; Фаня.
а спів Садовського! А Саксаганський — маг! Два характерники, Панас той і Микола (М. Рильський);
Опанас воли пас, а Явдоха — бички.
— Постривай, не тікай, куплю черевички! (Народна пісня);
Від бур задимлених і часу
Аж порудів сухий папір.
Листи далекі, Опанасе,
Я бережу завжди, повір (А. Малишко);
Чи то давно проходив тут на службу Казенної палати урядовець, Пан Афанасій Рудченко, в якому Підслухачі і посіпаки царські Ну аж ніяк вгадати не могли Того, хто дужим голосом промовив, Огнем серця пройнявши молоді: "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
(М. Рильський);
— Танасій Готич! — голосно гукає мій провідник (Г. Хот-кевич); Галя: Ох, Панасикуі Спасибі тобі, і мене розвеселив! (М. Старицький); Цришле цього лобатого Опанасика (Г. Косинка); — І, Танасієчку, і сусіде ж мій любий, не дайте ж ми пропасти... (Г. Хоткевич); Опанас Аполлонович: Радий бачити вас, Кіро Карлів-но.. Кіра Карлівна: Привітайся, Лілю. Ти, певно, не пам'ятаєш дяді Фанії (Ю. Яновський).