ОЛЕНА
гр.*; ім'я Helene, Helena; можливо, від hele — сонячне світло або helene — смолоскип. Олинка, Олинонька, Олиночка, Олененька, Оленуня, Оленеся, Олинця, Оленцуня, Олися; Лина, Линонька, Линочка, Ленуня, Ленеся; Йля; Лиля, льоля.
Лиш Олену зустріне,
То душа забринить, і немов
Двадцять років рукою хто скине,
Мов загублене щастя знайшов (О. Підсуха);
Склали співанку новеньку На слова веселі Та й про дівчину Оленку З нашої оселі! (Т. Масенко);
"Як знов опинишся в біді,
Оленочко хороша,
Покличеш (як його?) тоді".
Вона: "Котигорошок" (Б. Степанюк);
Тихий Дунай глибокий;
Ходит же по нім, бродит же по нім
Молодая Олененька (Народна пісня);
З Монастиру задзвонили, до Крехова чути, Не жіль з тобов, Оленцуню, на розмові бути (Народна пісня);
— Як же вам пішов іспит? — Добре, панно Олено! — Що я за панна? Я проста сільська дівчина, не панна! — Но, но, не гнівайтеся, Олесю, я так — забувся (І. Франко);
Ми на вулиці зустрілись —
Лена з татусем і я..
Плеще Леночка в долоні:
— День ми добре проведем! (П. Тичина);
Пожар війни грудьми зустріла чесно [Полтава],
Явила світу Лялю Убийвовк,
Зразок високий честі і геройства (М. Рильський).