ОМЕЛИН
Омелин, Омилько
лат.; рим. родове ім'я Ае-melius; aemulus — суперник, учасник змагань. Омилечко;
мілько.
Тиша в домі. Один лиш цвіркун десь сюрчить. Та не спить Омелян. І дружині до віч Сон-дрімота не йде у розбурхану ніч (С Мушник);
Рости, хмелю, над водою рівний з тичиною, Ой далеко чути козака Омелька, що йде з дівчиною (Народна пісня);
Омелько ще перший раз на віку йшов із вечерею, то мати йому й приказувала: — Гляди ж, Омелечку, не поперекидай (О. Пчілка).