ОЛЕКСІЙ
Олексій, Оликса
гр.; аіехо — захищаю (буквально: захисник). Олексійко, Олексієнько, Олексієчко, Оликсик, Оликсьо, Олиіпсо; Лексико, Лексієчко, льоня; Альбіна, Алик.
— Горе ж мені, гіркий ти мій світе,
Олексію, мій рожевий цвіте!
Я без тебе свій вік змарнувала,
Я без тебе доленьки не знала! (Народна пісня);
Як став Олексій Попович
Гріхи Богу повідати,
То зараз стала злосупротивна
Хвилечна хвиля
На Чорному морю притихати (Народна пісня);
Отак стояти, як Олекса Довбуш,
зіпершись на мосяжний топірець (Л. Костенко);
У л я н а: Та іду, зараз іду, Олексіечку! Не втікай відсіля (Г. Квітка-Основ'яненко);
Олексику, не сієш і не жнеш, Олексику, і добрий ти, і гордий (С Пушик); Ой не стелися, барвіночку, коло города, А в нашого Лексієчка хорошая врода (Народна пісня);
Дьомін Альоша — з донської станиці — Привітно
Усмішкою з-під русявого вуса діливсь (Б. Степанюк);
— Тьотю Марусю, у нас до вас величезна просьба... Чи не могли б ви доглядати за Аликом? (Ю. Щербак).