ОВЕРКІЙ
Оверкій, Оверко (Аверкій); Овер'ян (Авер'ян)
лат.*; можливо, від averto — жену, змушую до втечі.
Оверонько, Оверочко, Овер'янко, Аверко, Авер'янко.
Поруч стоїть Оверко й дивиться, нічого не розуміючи, на цю сцену (О. Донченко);
Скільки дядьку Оверку весен, Запитайте в гаю зозуль (В. Симоненко).