НАТАЛІЯ
Наталія, Наталя, Наталка
лат.; natalis — рідний.
Наталонька, Наталочка, Наталкіня, Наталюся, Наталька, Натальця, Натаїна, Натаїшса, Ната, Натуся; Тала, Талонька, Талочка, Таля, Тата, Туся, Тусенька, Тусечка.
В Болехові баталія,
Там Кобринська Наталія
В величезний будинок
Всіх зібрала русинок.
Одна варить, друга місить,
Третя хлопські діти тішить..
А Натальця з старшенькими
Пильно держить школу з ними (І. Франко);
— Наталю! Наталочко!.. Дитино моя (П. Мирний);
За нашим садом три зірочки рядом:
Первая зірка — молода Марточка,
Другая зірка — молода Зінька,
Третя зірка — молода Наталка (Народна пісня);
Петро: Миколо, братику мій рідний! Скажи по правді: чи давно Наталка з матір'ю тут живуть і як вони прозиваються? (І. Котляревський);
Кожний раз, коли прийду, одчине
і сідає біля неї знов.
Я дивлюсь холодними очима
на його й Наталочки любов (В. Сосюра);
Ой ходила та й Наташа
По крутій горі (Народна пісня);
Все проминуло, і вже не поверне до нас Юний Волконський і ніжна Ростова Наташа
(Б. Олійник);
Та як навесні садочки цвістимуть, Мимо твій двір подружки йтимуть. Вони будуть та й до хати привертати, Вони будуть та й Наташку викликати (Народна пісня);
Народилася русява доця,
І назвали Нашою її..
Так от у будинку невеличкім,
Що сховався за зелений хміль,
І зросла Ношуся біля річки.
Недалеко жив і я відтіль (С Мушник);
— Зоставайся, ніч настала, все в ту мані-молоці. — Спать мене поклала Тала на дівочій руці (П. Тичина);
"Сонце! сонце!" — вигукує Талочка (Ю. Щербак);
— А взагалі селяни як? — питався Корецький, нахиляючися до Талі і пригортаючи її (Б. Грінченко).