МИРОСЛАВА
жін. до Мирослав.
Мирося, Миросенька, Миросечка, Мироська, Мира, Мирка, Мирця; лава, Славка, Славця.
Мирослава була дівчина, якої пошукати (І. Франко);
І виділись, крізь дні і ночі,
Через віки прадавніх слав,
Слов'янських дів бездонні очі,
Уста тухольських Мирослав (С. Крижанівський);
Хвала літам, хвала і слава
І вірним стрічам на путі.
Добра і сонця, Мирославо!
Земного щастя у житті! (П. Горецький).