МИТРОФАН
гр.; meter (pod. metros) — мати (матері) і phaino — показую, виявляю (буквально: подібний до матері).
— Що з вами, Митрофане Борисовичу? — питає Степан (І. Сочивець).
Михайло д.-євр.; ім'я Mikha'el від ml-kha-'el — хто як Бог (рівний Богові).
Михайлик, Михайличок, Михайличко, Михайлонько, Михайлочко, Михайлуньо, Михалко, Михалик, Михаль, Михальо, Михальйк, Михань, Миханько, Миханьо, Михась, Михасик, Михасько, Михасьо, Михлик, Мись, Мшішо, Миша, Мишеня.
— А дивися, Михайло, щось до нас приїхало:
Ой чи чужина, чи родина,
Чи твоя перша мила? (Народна пісня);
Капрійський погойдує острів,
Немов корабель на причалі.
З промінням зливаються бризки,
З рибальською — пісня чаїна.
Михайло іде Коцюбинський,
Ступає за ним... Україна (Б. Степанюк);
Прощай, прощай ти, Михайлику,
Прощай, зятеньку наш,
Пускай, пускай ти сестричку
В гостоньки до нас (Народна пісня);
— Михайле! Михайле! Михайлочку! Вставай! — піднімала його голову (О. Кобилянська):
За нашим садом три місяці рядом: Первий місяць — молодий Степанко, Другий місяць — молодий Михалко (Народна пісня);
Ой з-за гори високої надлетіла чайка. Нікого так не люблю, як того Миханька (Народна пісня);
— Я недобра, Михасику? — здивована, запитала Юлія.
— Так, пані недобрі, —мовив.. Михась (І. Франко);
Подивися, Наталю,
Як танцює Михальо (Народна пісня);
Малий Михлик стояв на порозі, в одній руці тримаючи книжки (є. Гуцало); Усі мовчали, кожного вразило те, що сказав Мишко (О. Донченко);
Друг мій Миша Алексєєв
Мені Марлінського читав (М. Рильський);
Чому його називали Мишунею? Та тому, що ніяке інше ім'я до нього не пасувало — ні Михайло, ні Мишко, ні Михась. Лише — Мишуня (Ю. Яновський).