КУЗЬМА
гр.; kosmos — світ; порядок (nop. космос); перен. — прикраса, краса (nop. косметика). Церк. Косма, Косьма.
Кузь, Кузько, Кузима, Кузимка, Кузимочка, Кузьмичок, Кузьмина.
Біля хатки, чепурної завше,
З вікнами наївними двома,
Уклонився, капелюх піднявши,
Свіжовмитий дядько мій Кузьма (М. Рильський);
Це був сільський балагур і політикан Кузько Сорокотя-га.. Кузь вивернув солому, а носилки відкинув геть (Григорій Тютюнник).