КАРЛ
Карл, Карло
запозичене: нім. Karl; італ. Carlo; двн. karl — тямущий чоловік.
Та сталося: і приязнь, і любов
Знайшов юнак у світлу ту годину.
Його вітає гордий Карл Брюллов,
І Щепкін обіймає, як дитину (М. Рильський);
Листувався [Соснін] з великими людьми з центру, одного з яких вважав своїм близьким другом і навіть поза очі називав не інакше, як Карлом Карловичем (В. Земляк).