ДАРИНА
Дарина, Одарина, Одарка
утв. від чол. імені Дарій.
Даринка, дарійка, Дара, Даронька, Дарочка, Дарка, Дарця, Даруся, Дарусенька, Дарусечка, Даруня, Даруненька, Дарунечка, дАіНА, ДАіПЕНЬКА; Одаря, Одаронька, Одарочка; Дора.
До Ганни приїхала П сестра Одарка. Звала себе Даріею Кіндратівною, але на селі була по-старому Дариною (Ю. Яновський);
Він
Примостився з Одаркою малою
Край матері, підставивши ослін (Б. Грінченко);
Він не міг, він не міг не зайти, Проминути нашу хатину...
— Завтра знов мені ляжуть фронти. Покажи, Даринко, дитину! (В. Малишко);
Дарійку починала тривожити ця таємнича гостя (Д. Бедзик); — Слухай, Дарусю, я тебе, як рідної сестри послухаю. Як ти мені порадиш? (Леся Українка); Спочатку всі думали, що вона переросте свою красу, з янголятка зробиться цибатою Даркою (Ю. Яновський);
Ой веселе весілічко
Та й весела хата,
Та й Даруська веселенька,
Бо в'на має тата (Народна пісня);
Ой заплачеш, Дарусечко,
Та будеш плакати,
Вже не буде сопілочка
Коло хати грати (Народна пісня);
Попід сінечки два василечки, Котрий ущипне — пахне. У Даруненьки два віночки, Котрий возьме — плаче..
— Була, Даруньо, не неділенька, не дві, Було ходити, було носити
По два віночки собі (Народна пісня);
Між вербами, осиками,
Між грушами, кислицями —
Там Андрійко траву косе,
А Одаря коню носе (Народна пісня);
Та чи я ж тобі, Та й Одарочко, Не казала,
Та чи я ж тебе, та й Одарочко, Не втішала (Народна пісня).