ДЕМ'ЯН
гр.*; можливо, від damazo — приборкую, підкоряю.
Дем'яюсо, Дем'янонько, Дем'яночко, Демко, Димо, Димчик.
Це ти, Олексо?!
О, і ти, Дем'янеї (В. Юр'єв);
З Демком Павло вже печерують раки, — Летять з води клешнаті небораки! (Б. Грінченко);
Демко заснув тільки перед світанком (О. Донченко).