ВЩТОРІЯ
лат.; victoria — перемога. Віта,
вітонька, віточка, вітка, вітуся, вікта, віктуся, віка, вікуся.
Тут і зустрів Крищук свою Віту, Вікторію (М. Олійник); Коли знову залишились удвох з Вітою, попросила: — Скажи, Віточко, ти можеш допомоіти мені в одній дуже делікатній справі? (А. Іщук);
Стали діти всі радіти:
— Повернулась наша Вітаї — А Вітуся каже їм:
— Я тепер усе поїм! (Н. Забіла);
— Раніш, тільки виряджу В главк чоловіка,
І вже мені дзвонять, було, То Муся, то Дуся, То Катя, то Віка...
Встигай лиш гукати "алло!" (С Олійник).