ВЕРОНІКА
гр.*; від phero — несу і піке — перемога (буквально: та, шо приносить перемогу). Ветона, Веронка, Веронця, Вероня, Веронька, Верунька, Віра, Віка, Вікуся; Ніка.
— Мене звуть Вероніка. — Дякую, Вероніко (П. Загре-бельний); — Ти ще гарнішою стала, Вероноі.. Знову розквітла, квіточко моя (М. Томчаній); —Знайомтесь. Це і є та сама новітня Ковалевська.. Вероніка. Ніка (І. Драч).