ВОЛОДИМИР
слов.; д.-рус. Володимьрь. Дослідники виводять це ім'я від псл. *Voldimerb, де *voldb — влада і-тегь — великий (буквально: силою великий). З часом елемент-тегь зблизився із словом мир (світ), ім'я переосмислилося і стало означати "володар світу". За іншим тлумаченням — це гот. запозичення: Waldemar (двн. waltan — правити і двн. mari — знаменитий; нн. Woldemar). Володимирко, Володар, Володась, Володасик, Володя, Володька, Володько, Володик, Володичок, Володенька, Володечка, Володко Влодко, Вова, Вовка, Вовонька, Вовочка, Вовуля, Вовуня.
Вовуся, Вивчик, Ладимир, Ладимирко, Ладіш, Ладимко, Ладко.
Князь Володимир за Дніпром
на вловах запізнився.
І сам незчувся, як в бору
самотній опинився (Леся Українка);
— Чого це ти сидиш, Володю? — м'яко спитала вона (Валерій Шевчук);
Наплива на зіниці туман...
Мамо, мамо... не плач, не треба!..
Твій Володька, Комуни боян,
Не забув Донеччини неба (В. Сосюра);
Шестилітній чорноголовий Володько заявляв претензію за неуважність до його особи (Б. Грінченко); — Я поїду з Володенькою до Марковичів.. Володечка, мерщій, з нами їде тато! (О. Іваненко); Хлопці почали запрошувати до гурту. Особливо Володимира, бо без гармоністів і весельчаків не обійтися на весіллі. — Заходь, Влодку, заграєш веселої (М. Петренко);
В лісі йде маленький Вова
В теплій шубі хутряній (В. Сосюра);
Бригада спить під шепіт верховіть Після роботи, мов після походу... А Вовка над каганчиком сидить, Складаючи якусь химерну оду (С. Тельнюк);
— Лист адресований не тобі, Вовочко (Г. Ігнатенко);
— Чого ж ти, Вовусю, не розповідаєш, якого паровоза вигадав? (О. Донченко); Вона питає: "Ладимку, ти поранений?" (А. М'ястківський); —Ладку, та заграй ще... Ладимире, та не цієї ж бо! (Григір Тютюнник).