ВЛАДИСЛАВ
Владислав, Володислав
слов.; від влад- (ст.-сл. владiти — володіти) і слав- (слава). Д.-рус. форма імені Володиславт,.
Владиславчик, Володиславчик, Влад, Владко, Владик, Владонько, Владочко, Слава, Славки, Славцьо, Славик, Славчик.
— Привіт великим і мудрим! — сказав співчутливо Владислав. Владик поклав свій жовтий портфель на канапу (А. Боженко); — А це бачиш хто? Це боярина Юрія син, теж Володиславом називається (А. Хижняк);
— Володиславчику! Володиславчику! — захоплено вигукувала Парася (Г. Епік); — Як називаєшся? — запитав дід. —Владно Калинович. —Владно... Владно... Владно Калинович, — звільна повторював дід (І. Франко); — Як я щаслива з тобою, Владочко (І. Франко).