АРСЕН
Арсен, Арселій (Арсинь, Арсентій)
гр.; arsen — мужній.
Арсинко, Арсинечко, Арсинчик, Арсинько, Арсиньо, Сенько, Синя, Сень, Синьо.
В травах залігши, чекала піхота наступу. Швидше б настав той момент! Бачить Арсен: підморгнув йому ротний — хлопець безвусий, вчорашній студент (Л. Ковальчук);
Арсень Батура мав свої сорок шість років і пишався товстим сивіючим вусом (І. Ле); — До супу можна зробити пиріжки з мозками, наш Арсентій їх дуже добре робить (О. Пчілка); Вона хутко впустила його в сіни.. —Арсенчику, дитино моя! (В. Малик);
Регіт луна біля клубу.
— Дивнющий дядько Арсенько! — кричать дітлахи (Л. Ковальчук).