АНДРІЙ
гр.; andreios — мужній, хоробрий.
Андрійко, Андрієнько, Андрієчко, Андрійчик, Андрієць, Андрійцьо, Андрійш, Андрунь, Андрусь, Андрусик, Андрусенько, Андрусечко, Андрух, Андрушко.
Читав життя я, а не книжку —
І світлі речі, і сумні.
Андрій Самійлович Малишко
Сидів, як батько, при мені (І. Дробний);
Обійми знову Вам
Сьогодні я розкрию,
З новим вітаючи життям,
З новим життям, Андріюі (М. Рильський);
У Андрійка кінь вороненький Перескочив хмиз зелененький. — Ой щь, Андрієчку, да й не становись, А щоб твоя потрава пилом не впала, Щоб твоя Мариночка з іншим не стала (Народна пісня);
— Ставлять одну з маловідомих п'єс Горького, мені доручено головну роль. Чуєш? Ох, Андрію, Андрійку, Андрійчикуі Я божеволію від щастя (Л. Дмитерко);
Зеленая рутонька жовто зацвіла, Ой десь мого Андрійця довго нема (Народна пісня);
Як за|де Амдрійцьо з боярами,
То витовче сад-виноград, гей! (Народна пісня);
Ой із гори високої летить біле гуся, Нікого так не люблю, як того Андруся (Народна пісня);
Андрусик встав і кинувся до дяді,
І почоломкався старий Лука (А. Малишко);
Молодий Андрусенько поклін б'є (Народна пісня);
Ой мала я хлопця, хлопця Андруха, Андруха (Народна пісня).