ІРИНА
Ірина, Ярина
гр.; еігепе — мир, спокій.
Іринонька, Іриночка, Іринка, Іра, Іронька, Ірочка, Іруня, Іруненька, Ірунечка, Іронька, Іруся, Ірусенька, Ірусечка, Іруська, Ірця, Яринонька, Яриночка, Яринка, Ярися, Яруся, Рина, Ринонька, Риночка, Ринка.
Іздалека ще прощався Милим словом наш Іван: "Я все тебе кохаю, Мій милий тихий раю, Ірино, Ірино,
Ірино моя!" (С Воробкевич);
Три зіроньки ясні,
Три дівоньки красні..
Третя зірка ясна —
Це Ярина красна (Народна пісня);
— Ярино9 не впізнала?
Моя лебідко біла!.. —
Поглянула: —Тарасе!
Тарасе! — й заніміла (А. Малишко);
Вже весна, Іриночко, весна!
Уже бруньки струнким березам терпнуть,
Уже у квітня надвечір'я теплі,
Уже Дніпро скресає і Десна (Г. Чубач);
Іринко9 виростай велика! Тобі — зелені береги. Отак не знати б, де ж те лихо, Печалі тії, вороги... (П. Біба);
...Аж тут убігли Іра і Оксанка
й до тата кинулись, щоб розказать,
а де вони були! а де ходили! (П. Тичина);
Іра Будницька? Та невже оця тітонька — Іра Будницька? ..Бідна Іронькаї (А. Дімаров); — Я вже дійшов, Ірочко. Мені в цей двір (І. Ле);
І внучатам із клуночка Гостинці виймала: ..Й намиста разочок Яриночці (Т. Шевченко);
— Яриночко9 я придумала! Все буде якнайкраще! — Яринка з недовірою глянула на подругу (О. Донченко).