ІВАН
д.-євр.; ім'я Yochanan, Ydhochanan — Ягве (Бог) змилосердився, Ягве (Бог) помилував (буквально: Божа благодать; дар богів). ІВАНКО, ІВАНОНЬКО, ІВАНОЧКО, іВаненько, іВанечко, іВаниць, іВанина, іВаник, іВанчик, іВаночок, іВанцьо, іВанько, іваньо, іва-Нунь, іВануньо, Гвась, івасько, іВасенько, Гвасечко, Гвасик, ІВАСЬО, ІВАСібНЬ, ІВАСібНЕНЬКО, Шаскінечко, Івасюш>0, ІВАШКО, Шашенько, шАіНЕЧКО; Ваня.
Ванько Ванцьо, Ваньо, Ванійсьо, Ваюйша, Ванюшко, Ваюйшка.
Колись до хвилі дніпрової,
Що грає перебором струн,
Ішов там по кривавім бої
Богданів друг —Іван Богун (М. Рильський);
Співайся, пісне полум'яна, — нехай почує вся земля про мужнього Франка Івана, сина коваля! (П. Тичина);
Ми — світлотворці, вороги пітьми,
і, доки сонце живить наші мрії,
на рідній ниві будемо людьми —
ми. Хліборобський рід. Івани і Марії (в. Корж);
Зелений дубок, зелененький
Та й на явір похилився.
Молодий Іван, молоденький
До дівки спорядився (Народна пісня);
Кучерявий та Іванко,
Кучерявий,
Хто ж тобі кучері
Завивав? (Народна пісня);
— Іван, Іван повернувся?! Іваночкуі (О. Довженко);
А в нашого Іваненька хата на помості,
Як заграють музиченьки — рухаються кості (Народна пісня);
Що будемо, Іванику, без тебе робити? (Народна пісня);
Поклали Іванчика на білу подушку (Народна пісня);
Ось послухайте, Іванцюі
я ж добра вам жичу,
я надумав видавати
часопись мужичу... (Леся Українка);
З молодим Іваньом
Шлюб взяло [дівча] (Народна пісня);
Не буду ся віддавати, бо не маю волів, Та чень мене посватає Івануньо Громів (Народна пісня);
— Це ти, Івасю, сину мій?
— Це я, — говорить, — мамо! (А. Малишко);
Взяла на руки, підвелась:
— Що? Будеш льотчиком, Івасьі (І. Муратов);
Хотів мати [учитель] в оркестрі кларнетиста не будь-якого, а, як він казав, від Бога. Саме таким виявився Івасько, найстарший Явтушків син (В. Земляк);
Ой поїхав Івасенько
До поля орати,
Лишив жінку Катеринку
Дома ґаздувати (Народна пісня);
Слала Марусечка да до Івасечка:
— Ой Івасе, мій сужений!
Не сідай на посаду раній мене (Народна пісня);
Вибіг Івасик босий,
Холодно як у світі!
Трави у сивих росах
Наче морозом вкриті (М. Пригара);
Ой за гаєм зелененьким
Там Івасьо молоденький
На конику вигравав,
Соколонька намовляє (Народна пісня);
Хвалився Івасюненько У свого батенька:
— Як ви мене не ожените,
Так ви мене не удержите (Народна пісня);
Озоветься молодий Івашко:
— Не журися, молода Марусю (Народна пісня);
— Мій любий! Дорогий мій Ванюі — шепочуть гарячі уста (П. Мирний);
— Добрий вечір!
— Це ти, Васильку?
— Ні, я — Ванько (г. Кривда);
— Го-го, Ванцка — раптом почув збоку чийсь радісний, ніби знайомий оклик (Д. Бедзик);
Ой у лузі, у лужечку
Стоять хлопці у кружечку.
Стоять вони, кудрі в'ються,
А в Ванюші сльози ллються (Народна пісня);
От вам і Ванюшка як Ванюшка,
Сам стрункий, чуприна золота (я. Шпорта).