ЄВГЕШЯ
Євгешя (Євгена, Ївга, Югина)
жін. до Євген.
Євгенонька, Євгеночка, Євгенка, Шгонька, Ївгочка, Гиня, Гинонька, Гинка, Гинька, Гинця, Гиночка, Генуся, Генуля, Жиня, Жинька, Югинонька, Югиночка, Югинка.
Вийшла Євгенія на плантацію і зраділа, мов дитя (В. Большак); — Євгена Миронівно, це ви таку красу тчете? — схилився [Богдан] над незакінченою працею (М. Стельмах); А ївга, вже вона і замужем, вже вона і молодиця, вже й діточок наводила, а у людей усе вона козир-дівка (Г. Квітка-Основ'яненко);
Бувало, мати, ївга Базилиха, —
До неї й досі спогадом лечу, —
В зимовий вечір заспіває стиха
І доведе малого до плачу (А. Малишко);
Чим вас образила Євгенка — Маленька донечка моя? (Д. Павличко);
З саду мені видно море. Рідна моя ївгонько, воно зовсім не таке це море, як його описано в підручниках географії (О. Донченко); Геня мала ненаситну любов до праці ще змалечку (В. Большак); — Хотів його з Генькою познайомити (І. Григурко);
Ясне проміння сонце ллє.
На голоснім акордеоні
вожата Женя виграє (Н. Забіла).