ЄВГЕН
Євген (Євгелій)
гр.; eugenes — благородний, шляхетний, єВгенко, єВгенонько, Євгеночко, Євко, Євгенцьо, Євгеньо; Жиня, Женько, Жинька; Гиня, Генко; Югин.
Один із професорів Київського політехнічного інституту Євген Оскарович Патон взявся за відбудову Ланцюгового моста, склав своєрідний проект (ю. Збанацький);
Євген — веселий хлопець, в очах у нього степ, Усе він гарно робить — І те, і те, і те (В. Сосюра);
JJ і к а р: Слухайте, Євгеній! Востаннє слухайте ще моїх рад! Євгеній: Що ж, радьте! Ви ж до рад правдивий геній (І. Франко);
— Ах Генюі.. Розумієш ти? Тепер уже зовсім не те!.. Зовсім!.. І вона сіпала Євгена за руку і все розказувала й розказувала (Б. Грінченко); — Спасибі, Євгеночку9 — зітхає Люба (М. Стельмах); Жені було весело. Він розмахував стареньким портфелем (Є. Гупало); Женько придивився й побачив під високим дощатим парканом кілька тіней (Ю. Мушкетик); То це ж Байдак! От їй-богу, він — Женька Байдак! (Л. Письменна); На дорозі забовваніла висока постать Югина Холоденка (М. Стельмах).