РІЧ
I (род. речі)
1) вещь, предмет; (как составная часть целого) принадлежность
речі першої необхідності — предметы первой необходимости
речі туалету — принадлежности туалета
річ у собі — филос. вещь в себе
говорити про високі речі — говорить о высоких материях
2) (обстоятельства, обстановка) разг. дело
річ у тому, що... — дело в том, что...
в чому річ? — в чём дело?
до речі кажучи — кстати [к слову] сказать
з якої речі? — разг. с какой стати?
не до речі — некстати, неуместно; невпопад
стан речей — положение вещей [дел]
II (род. речі)
(слова; разговор) речь; рассуждение; беседа
вести річ (до чого) — клонить [вести] (разговор, речь) (к чему)
мов [ніби] не до нього річ — будто не к нему обращаются