ПІДЛЯГАТИ
несов. - підлягати, сов. - підлягти
1) (кому, чому) подчиняться, подчиниться (кому, чему); быть в подчинении (у кого), быть подчинённым (кому, чему)
2) (только несов. - в официальном языке) подлежать
підлягати судові [юридичній відповідальності] — подлежать суду [юридической ответственности]
не підлягає оголошенню [розголошенню] — не подлежит оглашению [разглашению]
3) (испытывать на себе действие чего-н.) подвергаться, подвергнуться
підлягати, підлягти іспитові — подвергаться, подвергнуться экзамену
всі тіла підлягають законові земного тяжіння — все тела повинуются закону земного тяготения