Українсько-російський словник
КІНЕЦЬ
I сущ.
конец; окончание (действия); развязка (завершение чего-н.; лит.); исход (результат); край, окраина (города)
кінець кінцем — в конце концов
II предл.; разг.
на краю, в [на] конце
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КІНЕЦЬ


матиме такий вигляд: Що таке КІНЕЦЬ