Українсько-російський словник
ДОВОДИТИСЯ
несов. - доводитися, сов. - довестися
1) безл. приходиться, прийтись; случаться, случиться; разг. доводиться, довестись (выпасть на долю); сов. разг. привестись (в прошлом)
2) (только несов. - о родстве) приходиться, доводиться
він доводиться йому дядьком — он приходится [доводится] ему дядей
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДОВОДИТИСЯ


матиме такий вигляд: Що таке ДОВОДИТИСЯ