Словар українського сленгу
ШМОНАТИ
(-аю, -аєш) недок.
1. кого; крим., жрм. Обшукувати когось, влаштовувати обшук десь. <...> справжнім кордоном між двома світами тоді була Берлінська стіна, а смуга поблизу Перемишля, де нас шмонали прикордонники, - так собі, для ока світової громадськості (В. Дрозд, Життя як життя); Але перше, що я побачила на пероні метрополітену - це двох міліціянтів, які "шмонали" якесь "лице підозрілої національності" (ПіК, 2001, № 5). БСРЖ, 697.
2. арм. Влаштовувати якусь перевірку. БСРЖ, 697.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ШМОНАТИ


матиме такий вигляд: Що таке ШМОНАТИ