Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч [Ш] Щ Ю Я
ШАКАЛ
(-а) ч.; зневажл.
1. тюр.; зневажл. Засуджений, який грабує співкамерників. БСРЖ, 680; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 544.
2. крим., жрм. Нахабна людина. <...> здимів у пошуках того шакала й падли - <...> амбала на кликуху Кран (Г. Цимбалюк, Останні проводи). БСРЖ, 680; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 544.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ШАКАЛ


матиме такий вигляд: Що таке ШАКАЛ