Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч [Ш] Щ Ю Я
ШАБАШНИК
(-а) ч.; жрм; заст. Член бриґади, який виконує роботу за наймом. Кмітлива "Віра" наймає у Полтаві бригаду будівельників - "шабашників" (УМ, 23.03.2001); Командував цією збірною збирачів-вантажників колишній виконроб, досвідчений "шабашник" радянських часів з Донецька (ПіК, 2002, № 5). БСРЖ, 679.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ШАБАШНИК


матиме такий вигляд: Що таке ШАБАШНИК