ЧИФІР
(-у) ч.; крим.
1. заст. Чай, кава. БСРЖ, 674.
2. нарк., жрм. Міцний настій чаю (50-грамова пачка чаю на 0,5 л води), що вживається як наркотик. <...> якщо той клопіт для тебе не перестав бути актуальним, раджу проробити експеримент з чаєм (не плутати з чифіром!) (І. Світличний, Голос доби); Вдома я заварив собі справжнього чаю, це ще не тюремний чифір, але чотири ложечки "Сера Томаса" на кухоль свій ефект дають (В. Кожелянко, Чайна Ейфорія). БСРЖ, 674; СЖЗ, 112; ЯБМ, 2, 537.
■ Від чихирь (міцне червоне вино), яке походить з тюрк. čakir - червоне вино. Фасмер, 4, 368.