ХУЛІ
невідм., у знач. частки; згруб. Уживається на початку речення, в якому міститься запитання. [Саломон Самсонович:] А хулі тут непонятного? (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу); <...> де твоя жмеринка воїне де твоя втрачена гражданка / хулі ти тут обливаєшся бромом і потом <...> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову).
■ З рос. мови: хуй ли.