ХРІН
(-а) ч.; жрм. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 654; ЯБМ, 2, 502.
♦ На хрін (кого, що). Вираження презирства, зневаги, бажання позбавитись когось, чогось. [Вєнік:] <...> Так двері відчинив і у двір кинув [жабу] на хрін (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу).
Ні (ані) хріна. 1) (не мати, немає). Абсолютно нічого. 2) (не розуміти, не знати). Нітрохи, ніскільки. - Що пояснювати? Я ні хріна не розумію (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 654. Один хрін. Одне й те ж, абсолютно те ж саме. Це неподалік Бессарабського ринку, якщо повернути в місто з лівого боку - якого? - а якого захочете, один хрін спершу не втрапите <...> (О. Ульяненко, Ізгої). БСРЖ, 654. Хрін (тобі, вам). Ніхто нічого не одержить. Відібрати! Хрін вам усім! Нате, вдавіться! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб).
Хрін його знає. Невідомо. - Хрін його знає, товаришу майоре... Ні, це не до вас, Харченко, це приказка така є! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб).
Якого хріна, лайл. Чому, для чого. - Якого хріна кричиш? Стас не виспався і був похмурий (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб).