ХАТА
(-и) ж.; крим.
1. Злодійське кубло. БСРЖ, 644; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 487.
2. жрм. Дім, квартира. Хата в нього шикарна, в центрі. З усіма вигодами! (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 644; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 486.
♦ Велика хата, інтел. У рад. час: 1) Головна споруда КДБ у багатьох великих містах. Югановы, 208. 2) Споруда ЦК КПУ в Києві на вул. Банковій; відповідний інститут керівництва. Перед тим його з Павличком викликали до парткому Спілки, де тоді верховодив Богдан Чалий, і передали наказ, що надійшов з "великої хати" (тодішня жаргонна назва ЦК): звільнити зі служби кількох неблагонадійних (В. Шовкун, Система проти "я"); Оскільки жоден із присутніх не міг похвалитися дружиною-письменницею, а також не приятелював (сім'ями) із першим помічником самого господаря "великої хати", ці розповіді справляли враження (В. Івченко, Три оповідання).
Виставити (ставити) хату, крим. Здійснити квартирну крадіжку. Познайомившись із 17-річним Віталієм Н., мати якого теж була на заробітках, Микола запропонував "виставити" чиюсь "хату" аби роздобути грошей (День, 20.08.1999).
На хату, мол. Додому. Він розповідає йому, як краще проїхати "на хату", нагадуючи, що вчора дав ключ (О. Ульяненко, Вогненне око); Вона не вірила байці про якогось там відставника-порноаматора, гадала, що Бурмило хоче її заманити на "хату" й здати "на гурт" (В. Врублевський Замах на генсека).
Хата темна, крим. Квартира на замку. БСРЖ, 644; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 487.