Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф [Х] Ц Ч Ш Щ Ю Я
ХАЛЯВНИК
(-а) ч.; мол. Людина, яка користується чим-небудь безкоштовно або за чужий рахунок; нахлібник, нероба. "Наша Україна": тут "халявників" найбільше (ПіК, 2002, № 5). БСРЖ, 641.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ХАЛЯВНИК


матиме такий вигляд: Що таке ХАЛЯВНИК