Словар українського сленгу
ФЕНЯ
(-і) ж., мол.1. крим. Злодійський і тюремний жарґон. Автор же пропонує сприйняття головного героя своїх романів нам із вами, кому - серйозно і філософічно, кому - на фені "па панятіям" (Книжник, 2001, № 7), І не буде пророцтв, буде "феня" (П. Вольвач, Бруки і стерні). БСРЖ, 624; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 464
Феня в ботах. Людина, не злодій, яка вивчає злодійський жарґон. СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 464.
2. мол., крим.,жарт. Сідниця. БСРЖ, 624; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 464.
До фені кому що, мол. Когось не цікавить щось, хтось байдужий до чогось. - А чи не мокро зараз у садку? - Мокро, не мокро, мені тепер до фені - приречено мовив мій приятель (В. Шевчук, Біла нитка печалі), Тобі чи до фені чи, може, до дупи (Ґіґієна, 1993, № 13). БСРЖ, 624; ТСРОЖ, 234.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ФЕНЯ


матиме такий вигляд: Що таке ФЕНЯ