Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
УРЮК
(-а) ч.; крим.; ірон. або зневажл. Казах, татарин. БСРЖ, 615; ЯБМ, 2, 453. // Житель Середньої Азії. - Ти, Яромурче, хто? - Тобто? - Урюк? - Тобто? - Ну, тобто. Схож на чучмека (Р. Кухарук, Любити хлопчика). Югановы, 229.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: УРЮК


матиме такий вигляд: Що таке УРЮК