Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
УРЛА
(-и) ж.
1. крим. Крадена річ. БСРЖ, 614.
■ Від тат. urlagan - крадений. Грачев, Мокиенко, 171.
2. збірн.; жрм; зневажл. Аґресивні підлітки-хулігани. <...> невже ти і справді не пам'ятаєш початку / чіпка пролетарська урла / діти розпущеного комсомолу (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). БСРЖ, 614.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: УРЛА


матиме такий вигляд: Що таке УРЛА