УНІТАЗ
1
(-а) ч.; муз. Туба. ПСУМС, 71.
♦ Давати клятву унітазу, мол.; жарт.-ірон. Блювати. ПСУМС, 71.
Кришка унітазу, мол.; жарт.-ірон. Широка пласка кепка. ПСУМС, 38.
Лякати унітаз, мол. Блювати. <...> Васько Мейдик, зачинившись в туалеті, "лякав унітаза", звільняючи шлунок від смердоти, якою його пригощали петеушники з сусіднього гуртожитку... (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 613; ПСУМС, 71.
Обійматися з унітазом, мол. Бути дуже п'яним. ПСУМС, 71.
2
син.
гніздо, очко, ощадкаса, теща з зонтиком, трон.