ТУФТА
(-и) ж.
1. крим. Гра в карти без грошей. БСРЖ, 604; СЖЗ, 102; ЯБМ, 2, 437.
2. крим. Вид шахрайства, коли під виглядом доброякісних товарів продаються неякісні; підробка або халтура. Лабораторний аналіз показав, що в цих консервах під маркою місцевих м'ясних продуктів пропонується "туфта" закордонного виробництва - переважно польські м'ясні консерви для котів і собак (УМ, 17.05.2001). БСРЖ, 604; СЖЗ, 102; ТСРОЖ, 226; ЯБМ, 2, 437.
♦ Туфту всунути. Підмінити гарні речі неякісними. БСРЖ, 604; СЖЗ, 102; ТСРОЖ, 226; ЯБМ, 2, 437.
■ Ймовірно, з тюрк. takta - "дошка" як назва для пачки паперу, уживаної обманцями замість опакованої в банку в'язки банкнотів. Горбач 1966, 27.
3. крим., мол.; несхвальн. Вигадка, дурниця, брехня. Адже та туфта про викрадену копію, яку з моєю допомогою запустив Таверне і яка дуже допомогла мені, облетіла весь світ (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); Прапорщик повалив американця, заломив йому руку і вимагав, щоб той зізнався, де він навчився танцювати гопак. "У якій розвідшколі? Га, Джоні? Давай без туфти! Бо я все перевірю!" (В. Діброва, Збіговиська). БСРЖ, 604; ПСУМС, 71; ЯБМ, 2, 437.
♦ Гнати туфту, крим., мол.; несхвальн. Говорити дурниці; уводити в оману, обдурювати когось. - Я ж знаю, що пообіцяв тій "француженці" звести зі мною, а тепер туфту гониш про брата, аби тільки не виглядати перед нею базікалом. - Ніякої туфти, - забожився Булат. - Можеш сам у неї спитати! (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 604; ТСРОЖ, 226; ЯБМ, 2, 437.
4. крим., мол.; несхвальн. Щось недоброякісне; річ або явище, яке низько оцінюється. Туфта - погана музика (Сленг-лікбез 6). БСРЖ, 604; ЯБМ, 2, 437.