ТРАВА
1
(-и) ж.; крим., нарк. Будь-яка наркотична речовина для куріння (анаша, марихуана, гашиш). Траву палю. Колюся героїном. Кохаю синій тротуар (О. Соловей, Марґіналії); <...> забороняють траву і аборти <...> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). БСРЖ, 594; ПСУМС, 70; СЖЗ, 100; ЯБМ, 2, 424.
2
(-и) ж.
♦ До трави, гірн. Під час завалу обвалилося багато породи; до поверхні, до землі. Дзендзелівський, 351.