Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
СУБЧИК
(-а) ч.
1. крим. Звідник, сутенер. СЖЗ, 97; ЯБМ, 395.
2. мол.;жарт. Чоловік, хлопець. Вже біля самих дверей обернувся. - Може, почекати субчика? (Л. Федорук, Хомут). ПСУМС, 67.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СУБЧИК


матиме такий вигляд: Що таке СУБЧИК