СТЬОБ
(-у) ч. мол.
1. Знущально-аґресивне, до певної міри парадоксальне, мислення, ставлення до чогось; відповідна поведінка. Нагромадження надуманих завчено "задорних" фраз перетворювало ідейно правдиві слова на фальш, "стьоб" і мало не викликало бажання думати навпаки (УС, 2001, Ч. 27). БСРЖ, 566; Югановы, 210.
2. Іронічний, насмішливий стиль в літературі, живопису, кіні. <...> постмодернізм - як веселий карнавал та талановитий стьоб (Книжник, 2001, № 20); Віддає належне творчості В. Кожелянка і газета націоналістів "Шлях перемоги", класифікуючи його стиль як стьоб, що оздоровлює анемічну шкіру нашої літератури (Книжник, 2001, № 21). Авторський стьоб над читачем (Книжник, 2001, № 22). БСРЖ, 566; ПСУМС, 67; ТСРОЖ, 203.
■ Ймовірно, від літер. стьобати - бити кого-небудь або вдаряти чимсь гнучким; хльостати, шмагати.