СТРІЛКА
(-и) ж.
1. крим., мол. Зустріч, побачення з кимсь. Я сидів у ресторані готелю "Росія", де призначив Ібрагімові "стрілку" <...> (В. Шкляр, Елементал). БСРЖ, 569.
♦ Забивати / забити, (набивати / набити) стрілку (стрілки) з ким. Планувати щось або домовлятися про що-небудь. БСРЖ, 569; ФССГД, 227.
2. мол., крим., нарк. Традиційне місце зустрічі злодіїв, повій, наркоманів. Один із "сержантів" <...> під час конфліктної "стрілки" вистрілив Ушитому в ногу (ВЗ, 28.03.2002); Уявіть, яких нервів коштувала кожна "стрілка", а їх за останні чотири роки [діяльності драгдилера] було не менше тисячі! (ПіК, 2001, № 12).
♦ Перевести стрілку (стрілки). 1) крим., мол. Відвести від себе підозру, звалити вину на когось Господар хати, з огляду на свій стан, намагався "перевести стрілки" звинувачуючи у всьому міліцію (СМ, 6.07.2001). БСРЖ, 569. 2) мол. Скинути на когось свою роботу. ПСУМС, 66.