Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
СТРІЛЕЦЬ
(-льця) ч. крим.
1. Сторож. СЖЗ, 97; ЯБМ, 2, 389.
2. Висококваліфікований жебрак. БСРЖ, 569; СЖЗ, 97; ЯБМ, 2, 389.
3. жрм. Той, хто випрошує цигарки. Як мене вже ці стрільці дістали! (Запис 1999 р.). ЯБМ, 2, 389. // крим., нарк. Той, хто випрошує недопалки, в т. ч. з гашишем. БСРЖ, 569; СЖЗ, 97.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СТРІЛЕЦЬ


матиме такий вигляд: Що таке СТРІЛЕЦЬ