СОВОК
(-вка) ч.
1. жрм; жарт.-ірон. Радянський Союз. Лілі Марлен, ти не росла у совку, / ти взагалі не знаєш, що це таке - совок <...> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Чи був сенс розподілу "совка" на частини? Без будь-якого сумніву (День, 17.08.2001). БСРЖ, 552; ПСУМС, 65; ЯБМ, 2, 360.
2. жрм; ірон. або зневажл. Радянська людина. Десь у глибині душі <...> ширяла думка, що він і далі грається сам із собою у "європейця", а насправді "совок" він і є. Тому "совок", бо вдає із себе те, чим не є насправді (Ю. Покальчук, Те, що на споді); Колишній "совок" не зіллється із натовпом американців. Навіть через десять років його, мабуть, можна буде безпомильно виділити в натовпі (А. Кокотюха, Останній раз); То була потішна картина: радянські "совки" навіть до туалетів ходили тільки гуртом, буквально тримаючи один одного за руки. Щоб підступні агенти не застукали наодинці та не завербували до своїх розвідок (А. Дімаров, Прожити й розповісти). БСРЖ, 552; ТСРОЖ, 197.
3. жрм; жарт.-ірон. Те саме, що «совдеп»1. Як це робилося при "совку" (ПіК, 1999, № 3); <...> немолоді вже і досвідчені музиканти та звукорежисери пригадують минуле, як то воно було "за совка", в часи тотальної регламентації і могутніх творчих спілок (ПіК, 2001, № 4).
4. жрм, несхвальн., зневажл. Щось пронизане радянською ідеологією У просторі "Конотопу"<...> голоси різних культур<...> відповідають сучасному світовідчуттю інформаційного суспільства А надто - в його українському варіанті, здеформованому атавізмами "совка", самвидаву та трансформованого фазою первісного накопичення капіталу (Книжник, 2001 № 20). БСРЖ, 552.
■ З рос. мови сов. (скорочення советский) + суфікс -ок. ТСОРЖ, 197.