СЛАБО
у знач. частки; мол.; ірон. Підсилює значення неможливости чи складности виконання певної дії, названої у реченні, що, як правило, вимовляється з питальною інтонацією. <...> яка різницька фантазія - кусень звідтам, кусень звідтам, зліпили докупи - й запишалися: куди ж пак, творці! А ex nihilo - не пробували? Слабо? То ж то й ба... (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу); Залишилося загадкою, чому присутній на презентації Олександр Пономарьов не ризикнув дебютувати у ролі моделі. Слабо? (УМ, 1.06.2001). ПСУМС, 64.