СИНЯК
1
(-а) ч.; мол.; ірон., презирл. Алкоголік, п'яниця. [Клава:] <...> Це я кому потрібна? Ти на себе подивись, синяк старий, розвалюха (Н. Ворожбит, Житіє простих); Там виринув невідомий Олег, взяв у нас гроші на пляшку й зник, зате з'явився якийсь неголений синяк з пластмасовим бутликом самогону (О. Яровий, Чекання несподіванки); <...> грілись під сонцем засмучені синяки в підтяжках і майках <...> (Є. Пашковський, Вовча зоря). БСРЖ, 538; ПСУМС, 63.
2
син.
автограф, бланж, фінгал.
під оком: факел.