САЛАГА
(-и) ч.
1. морськ.; зневажл. Молодий і недосвідчений матрос. [Джентельмен:] Далеко пішов аж на Камчатку, в таку глушину, що й ведмедям не снилося. Рятувально-аварійний загін. Коли на кораблі пожежа чи тонуть, ми рятуємо. І цілий рік били мене, салагу (В. Лігостов, Як я не став...). БСРЖ, 522.
2. арм. Солдат у перші 6 місяців строкової служби. - А я помню, як зустрічав сімдесят другий год. В армії салагою ще (О. Яровий, Чекання несподіванки). Балабін; БСРЖ, 522; ПСУМС, 62.