Словар українського сленгу
ПУРГА
(-и) ж.; крим., мол.; несхвальн. Беззмістовна розмова; теревені. БСРЖ, 490; ПСУМС, 59; ЯБМ, 2, 260.
♦ Гнати пургу. Говорити, писати дурницю, нісенітницю, щось абсурдне. - Ну і куди думаєте далі? В сільське господарство? - Женеш пургу, мужик. Подамось куди-небудь до Криму. Тепло, фрукти, море... (А. Кокотюха, Останній раз). БСРЖ, 490; ФССГД, 197.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПУРГА


матиме такий вигляд: Що таке ПУРГА